Вибір потужності компенсуючих пристроїв для асинхронних генераторів

Потужність компенсуючих пристроїв Qку визначається згідно формули:
Qку = Р x (tgφ1 - tgφ2) х α, квар;
де:
Р -  активне навантаження за встановлений час, для якого розраховується потужність компенсуючих пристроїв;
tgφ1 - тангенс кута зсуву фаз до компенсації, що відповідає середньозваженому коефіцієнту потужності за той же час;
tgφ2 - тангенс кута зсуву фаз після компенсації;
α - коефіцієнт, який враховує підвищення потужності засобами, що не потребують компенсуючих пристроїв і рівний 1,0.
Визначаємо Р для однієї машин:
Р = Рн.
Р = 630 (кВт).
Тангенс кута зсуву фаз до компенсації tgφ приймаємо:
                                            cos φ = 0,8;
tgφ = 0,75.
Тангенс кута зсуву фаз після компенсації tgφ приймаємо відповідно
cos φ = 1,0;
tgφ = 0,00.
Qку = 630 х (0,75 - 0,00) х 1,0 = 472,5 (кВар).
Тобто потужність компенсуючи пристроїв, яка необхідна для компенсації реактивної потужності всіх трьох асинхронних генераторів Qку=472,5 кВар.
Так як потужність асинхронних генераторів змінна величина (залежить від кількості води), тому вибираємо різні величини ємкостей кожної ступені:
1 ступінь - 20 кВар                      6 ступінь - 60 кВар
2 ступінь - 30 кВар                     7 ступінь - 70 кВар
3 ступінь - 30 кВар                     8 ступінь - 80 кВар
4 ступінь - 50 кВар                     9 ступінь - 90 кВар
5 ступінь - 50 кВар                  
    Загальна потужність компенсуючих пристроїв складає 480 кВар.